Солодкі миті під кленовим листям - Vocaloid がくぽxルカ

💜🩷💜🩷💜 Story 🩷💜🩷💜🩷 Sweet Moments Beneath the Maple Leaves After school, the street was still lively, maple leaves swaying in the breeze. Red and orange leaves drifted down slowly, covering the path. Gakupo and Luka walked side by side on their way home, holding just one freshly bought strawberry cream crepe. Its warm aroma spread with every step, sweetness lingering in the air. Luka took the first bite, cream smudging her lips. She laughed, wiped it away with her hand, then handed the rest to Gakupo. He chuckled softly: “Sweet—just like you.” He took a bite and passed it back. They continued eating as they walked, like a playful rhythm only they understood. The noise of the street faded, leaving only their laughter and the sound of maple leaves falling. It wasn’t a grand date, but it felt more real than any confession. The taste of youth was hidden in that single crepe beneath the maple leaves. --- Українська Після школи вулиця залишалася жвавою, кленове листя коливалося на вітрі. Червоні та помаранчеві листки повільно падали, вкриваючи дорогу. Гакупо та Лука йшли поруч додому, тримаючи лише один щойно куплений млинець із полуницею та вершками. Його теплий аромат розливався з кожним кроком, солодкість зависала в повітрі. Лука відкусила перший шматок, вершки залишилися на її губах. Вона засміялася, витерла їх рукою й простягнула решту Гакупо. Він тихо усміхнувся: «Солодко — так само, як і ти.» Він відкусив шматок і передав назад. Вони продовжували їсти, йдучи дорогою, немов у ритмі гри, зрозумілої лише їм. Гомін вулиці стихав, залишаючи лише їхній сміх і шелест кленового листя. Це не було гучним побаченням, але відчувалося правдивішим за будь-яке зізнання. Смак юності ховався в тому єдиному млинці під кленовим листям.