mimiyちゃん＠amyさんのOCちゃん(●´ω｀●)
Karubi
12
バンクーバーの空港にて
ユニちゃんはamyさんのOCちゃんです( ´ﾉω`)ｺｯｿﾘ 日本より帰ってきてバンクーバーの空港より国内線で、自分の住んでいる場所の近くの空港行きのフライトを待っている時に、大学生くらいの女の子が、「あのすみません、日本語わかりますか？」と日本語でおずおずと話しかけてきて、「ﾆﾎﾝｺﾞﾜｶﾘﾏｾｰﾝ」と返そうと思ったのですが、自分もカナダに来た頃を思い出して普通に、「分かりますよ～」と返事をしたのですが、どうも自分の乗る飛行機の搭乗のタイミングが分からないとの事だったので、チケットを確認してあげて丁度登場しているところだったので、「もう登場しても大丈夫なので、あそこの窓口にいけってチケットみせれば乗れると思いますよ～」と教えてあげたら、「ありがとうございます!!」と叫んでこの作品のユニちゃんの様にめっちゃ慌てて搭乗口に向かって行くのを、微笑ましく思いながら眺めておりました(●´ω｀●) 自分にもあんな頃がありました（爆 uni-chan is amy-san's original character (´ﾉω`) *whispers* When I returned from Japan and was waiting for a domestic flight from Vancouver airport to an airport near where I live, a girl who looked like a college student hesitantly spoke to me in Japanese, saying, "Excuse me, do you understand Japanese?" I was about to reply, "I don't understand Japanese," but I remembered when I first came to Canada and simply replied, "Yes, I do." It seemed she didn't know when it was time to board her flight, so I checked her ticket and it was just about time for boarding, so I told her, "It's okay to board now, so just go to that counter and show your ticket and you should be able to get on." She shouted, "Thank you!!" and rushed towards the boarding gate in a panic, just like Uni-chan in this work, and I watched her with a smile (●´ω｀●) I was like that once too (lol) amyさんの素敵で、たまに綺麗なホラーな作品はこちらから(´っ･ω･)っ amyさん：https://pixai.art/ja/@amy-unimimiy/artworks
У PixAI промпти за замовчуванням загальнодоступні, але автори можуть приховати їх у будь-якій опублікованій роботі. Автор цієї роботи так і зробив, тож слова, використані для створення зображення, залишаються приватними — їх бачить лише автор. Приховування промпту не змінює нічого іншого: робота залишається загальнодоступною, і ви можете вподобати її, залишити коментар і поділитися нею як завжди.
Приховано автором
Корекція обличчя
Висока роздільна здатність
Використано Модель та LoRA
2 private models used
Схожі зображення
Показати більше
character: sakamata_chloe, A medium shot from a three-quarter angle depicts sakamata_chloe, a 16-year-old Korean girl, standing alone inside a vast American airport terminal. She has long gray hair with black streaks styled into braids, gazing through enormous glass windows at the unfamiliar surroundings with an expression of quiet uncertainty. She is dressed in an oversized beige cardigan over a white T-shirt, straight-leg blue jeans, and white sneakers, with a burgundy shoulder bag draped over her shoulder, a small silver necklace, and handmade bracelets on her wrists; she holds her passport firmly in one hand while her suitcase rests on the floor beside her. The background features the expansive terminal interior with departure boards, unfamiliar signs, and the blurred movement of other travelers, while airplanes are visible through the glass. The scene is bathed in cool early-morning light mixed with artificial airport lighting, utilizing a muted color palette and subtle 35mm film grain to evoke a lonely, cinematic coming-of-age atmosphere and the feeling of arriving in a strange new place.
iplnrcgjocwx
向日葵
向日葵
