OC
Ai_Haguro
OC Eileen Miller 04
我把斧頭扛上肩，推開木屋的門。 晨光從樹縫裡斜斜灑下來，照在屋簷上，照在門前那條熟悉的小路上。草葉還帶著露水，踩上去會發出細碎的聲響。以前這個時候，父親總會走在前面，腳步很沉，偶爾回頭看我一眼，然後什麼也不說，只是繼續往林子深處走。 現在前面空了。 只有我自己的影子。 我站在門口停了一下，手指在斧柄上收緊。不習慣。這種感覺很輕，卻一直在。像少了一塊本來就該在那裡的木頭，砍出來的缺口怎麼也補不平。父親不在了，可木屋還在，斧頭還在，林子也還在。該做的事沒有變。 我邁步。 靴子踩過濕潤的泥土，長髮被風吹得往後飄。山裡很安靜，只有鳥叫和遠處溪水的聲音。沒有人再喊我的名字，也沒有人再提醒「小心點」或「今天砍那邊就好」。一切都靠自己決定。 斧頭的重量壓在肩上，很實在。 我低頭看了看刃口，又抬起頭，繼續往前走。 不習慣就慢慢習慣。 反正柴還是要砍的。
У PixAI промпти за замовчуванням загальнодоступні, але автори можуть приховати їх у будь-якій опублікованій роботі. Автор цієї роботи так і зробив, тож слова, використані для створення зображення, залишаються приватними — їх бачить лише автор. Приховування промпту не змінює нічого іншого: робота залишається загальнодоступною, і ви можете вподобати її, залишити коментар і поділитися нею як завжди.
Приховано автором
Помічник запитів
